Актуальне інтерв’ю

27 липня 2023 р. у Києві відбувся помісний собор ПЦУ, який прийняв кілька важливих рішень. Зокрема, тут було остаточно затверджено перехід ПЦУ на новоюліанський календар («новий стиль»). Саме це рішення набуло найбільшого резонансу в українському суспільстві. При цьому, в тіні залишилася інша, не менш важлива постанова. Маємо на увазі затвердження Статуту (положення) про управління ПЦУ. В цьому нарисі спробуємо проаналізувати Статут (положення) про управління ПЦУ, затверджений 27 липня. Коли з’явилися перші повідомлення про підготовку в ПЦУ «нового Статуту», одразу ж постало прогнозоване питання: як цей документ буде узгоджуватися з вже існуючим Статутом ПЦУ? Нагадаємо, що ще у 2018 р. грецькими богословами був підготовлений Статут ПЦУ. Його прийняв (з незначними змінами) так званий ...

Адвокатське бюро Микити Чекмана веде справи в суді проти незаконного виселення монахів із Києво-Печерської Лаври, готує позов проти релігієзнавчого висновку ДЕСС та захищатиме парафії УПЦ від перейменування. Що відомо про протоієрея Микиту Чекмана? Йому 31 рік. Закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна та Національну академію внутрішніх справ України. Починав кар’єру правоохоронця як оперуповноважений карного розшуку, завершував старшим слідчим відділу розслідування економічних злочинів. Після воцерковлення пішов з Нацполіції й розпочав адвокатську практику. Зараз представляє в судах інтереси Києво-Печерської Лаври та особисто намісника митрополита Павла. Очолює власне адвокатське бюро. Закінчив Київську духовну семінарію, 2018 року прийняв священний сан. Приводом для нашої...

Рік тому, 27 травня 2022 року, в Київському монастирі у Феофанії відбувся Собор Української Православної Церкви за участю єпископів, духовенства, ченців та мирян. У роботі Собору (особисто чи онлайн-форматі) взяли участь представники всіх єпархій УПЦ, у тому числі ті, що опинилися на тимчасово окупованих територіях. Упродовж року, який минув після Собору, звучали різні оцінки ухвалених на ньому рішень. Хтось натхненно їх захищав, хтось навпаки активно критикував. Але одне можна сказати напевне: Собор став важливою віхою в історії УПЦ. Тому в річницю Собору у Феофанії спробуємо проаналізувати не тільки його рішення, а й ті процеси, які протікали в нашій Церкві та українському суспільстві за останній рік. Шлях до Собору Відразу слід пояснити, що церковні форуми такого масштабу, як Собо...

Ситуація навколо розривання договору між Національним історико-культурним заповідником «Києво-Печерська Лавра» та однойменним чоловічим монастирем Української Православної Церкви показала, наскільки крихкими можуть бути відносини Церкви та державних структур в абсолютно, начебто, світській державі. Трохи історії. Києво-Печерська Лавра як архітектурний ансамбль є сьогодні власністю держави. При цьому Лавра, як і всі інші монастирі та храми, до встановлення у Києві радянської влади, звичайно ж, належала Церкві. Лише після революції більшовики оголосили про націоналізацію всього церковного майна. По суті, націоналізація означала перехід церковної власності в державну. Зрозуміло, що жодний абстрактний «народ» ніколи не був власником відібраного у Церкви майна. У 1988 році, коли Радянський Сою...

Останнім часом в українському суспільстві активно обговорюється проблема церковного календаря. Деякі християнські церкви в Україні, які традиційно використовували в богослужінні юліанський календар, вирішили перейти на так званий новий стиль. Зокрема, Архієрейський Синод Української Греко-Католицької Церкви (УГКЦ) на початку лютого 2023 р. прийняв рішення перейти з 1 вересня 2023 р. «на новий стиль для нерухомих свят із збереженням чинної Пасхалії». 2 лютого 2023 р. Священний Синод Православної Церкви України (ПЦУ) дозволив парафіям та монастирям «через єпархіального архієрея звертатися до Священного Синоду про благословення на використання у практиці служіння новоюліанського календаря». Рішення про перехід на новий календар має підтримати не менше, як дві третини членів відповідної гро...

Богослов’я діалогу є фундаментальним аспектом православного християнства. Святі отці Церкви постійно наголошують на важливості діалогу в різних сферах життя: у релігійній, де формуються стосунки між Богом і людиною; у соціальній, де вибудовуються міжособистісні зв’язки; у екклезіологічній, де Церква контактує з навколишнім світом. Отож, можна стверджувати, що сама Церква, як Тіло Христове, має діалогічну природу, тому що свідчить про пошук людиною Бога і навпаки, про взаємовідносини Творця і творіння. Діалог, таким чином, є не тільки невід’ємною частиною православного християнського досвіду, але й відіграє важливу роль у місії Церкви нести благу звістку про спасіння всьому світові. В основі богослов’я діалогу в православному християнстві лежить віра в те, що Бог відкриває Себе людям, став...

27 січня 2023 року Державна служба України з етнополітики та свободи совісті затвердила та оприлюднила «Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом». Відтоді різні експерти дали свої оцінки цьому документу, знаходячи цілий ряд зауважень. Пропонуємо огляд від фахівців Київської духовної академії та семінарії. Аспектів, на які «кульгає» Висновок, чимало Найважливішим є те, що всупереч назві Висновку і всупереч указу Президента, який закріпив рішення Ради національної безпеки і оборони України від 1 грудня 2022 р., об’єктом експертизи став не лише Статут про управління УПЦ, а й цілий ряд документів, які не мають до нього жодного відношення, в тому числі Статут РПЦ. При чому в...

Третя частина розмови присвячена відносинам Церкви та держави: хто винен у тому, що відносини зіпсувалися та чи загрожує УПЦ заборона на законодавчому рівні. Що нам ставлять у провину? — Владико, ми підійшли до теми відносин Церкви й держави. Чи є якісь базові засади цих відносин? — Відразу зазначу, що у своїй відповіді не торкатимусь богословських аспектів цієї теми. Існує цілий напрямок — політична теологія — яка сфокусована саме на цій тематиці. Однак навіть поверхневий розгляд цих питань вимагав би окремого інтерв’ю. Тому давайте зосередимося лише на юридичній стороні державно-церковних відносин. В Україні вони виражені у відомій нормі, зафіксованій у Конституції: «Церква та релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа від Церкви» (Ст. 35.3). Таким чином ...

В останній день січня комісія при Державній службі України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) оприлюднила результати своєї роботи, в яких назвала УПЦ «структурним підрозділом РПЦ». Новину радісно опублікували чисельні українські ЗМІ, наголошуючи на тому, що такий висновок відкриває дорогу до заборони діяльності Української Православної Церкви. Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом складно назвати об'єктивним навіть за найбільшого бажання. Замість розгляду Статуту про управління УПЦ, більшу частину своєї роботи експерти присвятили детальному вивченню Статуту РПЦ, «під лупою» досліджуючи параграф за параграфом. Зрештою, ніхто не заперечує, що в УПЦ існували церковно...

Друга частина бесіди: чому не було проголошено автокефалію, не надіслано листів предстоятелям інших Помісних Церков і не опубліковано Статуту УПЦ. Складнощі у разі одностороннього проголошення автокефалії очевидні, а от користь сумнівна — Владико, в минулому інтерв’ю ви зазначили, що наша Українська Православна Церква де-факто незалежна, але остаточне оформлення цього статусу — ще справа майбутнього. Але чому на Соборі УПЦ у Феофанії було б не оголосити одразу автокефалію? Напевне, це багатьох заспокоїло б. — Як я зазначав у нашій попередній бесіді, автокефалію якраз можна і потрібно пояснювати через поняття незалежності. Загалом, ці два поняття — автокефалія та незалежність — практично ідентичні. Поясню на прикладі. Коли ми говоримо, що Україна — незалежна держава, то маємо на увазі...