– Батюшка, розкажіть, звідки пішло свято Покрови?
– У правління Льва VI Філософа в 910 році, в один з днів Константинополь був оточений сарацинами, з якими тоді проходила війна, і місто не могло тримати цю облогу. Багато жителів Константинополя молилися в храмі і просили Господа Бога про спасіння і допомогу, щоб ворог відійшов від них. І явлення Матері Божої сталося у Влахернській церкві, де зберігалася риза Богоматері, Її головний покрив (мафорій) і частина поясу, перенесені з Палестини в V столітті. У недільний день, 1 жовтня за старим стилем, під час Всенічного бдіння, коли храм був переповнений людьми, що молилися, святий Андрій, Христа ради юродивий (пам’ять 2 жовтня), о четвертій годині ночі, піднявши очі до неба, побачив, що йде по повітрю Пресвята Владичиця наша Богородиця. Матір Божа була осяяна небесним світлом, оточена ангелами і сонмом святих. Святий Хреститель Господній Іоанн і святий апостол Іоанн Богослов супроводжували Царицю Небесну. Схиливши коліна, Пресвята Діва почала зі сльозами молитися за християн і довгий час перебувала в молитві, потім, підійшовши до Престолу, продовжувала Свою молитву, закінчивши яку, Вона зняла зі Своєї голови покривало і простягнула його над людьми, що молилися в храмі, захищаючи їх від ворогів видимих і невидимих. Пресвята Владичиця сяяла небесною славою, а покрив у руках Її блистів “краще променів сонячних”. Святий Андрій з трепетом споглядав чудове бачення і запитав, що стояв поряд з ним свого учня, блаженного Єпіфанія: “чи Бачиш, брате, Царицю, що молиться про весь світ?” Єпіфаній відповів: “Бачу, святий отче, і жахаюся”. Преблагословенна Богородиця просила Господа Ісуса Христа прийняти молитви всіх людей, що закликають Його Пресвяте Ім’я і вдаються до Її заступництвом. Господь почув Пресвяту Богородицю і незабаром сарацини були відігнані від стін Константинополя.
Бачення прославлене було спершу вірянами у храмі, потім у всьому Константинополі. Жителі міста, почувши про це втішне чудо, сповнилися радості і надії, що Бог за молитвами Заступниці позбавить їх від бід, завданих вторгненням сарацинів. У Влахернській церкві збереглася пам’ять про дивне явління там Богоматері.
Честь встановлення цього свята належить нашій Церкві, яка від самого свого початку ввірилась покрову Богоматері і освятила цей день урочистим святкуванням. На Русі свято Покрови Божої Матері було встановлене в середині XII століття стараннями святого князя Андрія Боголюбського, сином Юрія Долгорукого. Запис про це міститься в Пролозі XII століття.
– Як ви вважаєте, отче, чому в Україні день Покрови Божої Матері так вшановується?
– Божа Матір здавна вважалася покровителькою запорозьких козаків. Головним храмом на Січі був Покровський, і престольне (храмове) свято відзначали відповідно 14 жовтня. З цієї причини козаки обов’язково перед походом виголошували молитву про заступництво і рятування. А після – поверталися з вдячністю.
В історії України це свято тісно пов’язане з козацтвом, яка шанує цей день і саму Діву Марію як свою небесну заступницю, адже слово «покров» означає одночасно покривало і заступництво. У цей день православні християни звертаються до Божої матері з проханням про захист, зцілення і допомоги.
Люди, пов’язані з військовою професією, вважали це свято вшануванням заступництва, яке допомагало їм вигравати важкі бої.
До неї звертаються під час зовнішньої загрози, коли країна потерпає від загарбників. Така традиція склалася історично, адже подія, що призвела до появи ікони, було пов’язано саме з проханням про захист міста. Вірні обходили зміцнення зі списком ікони – і допомога приходила, а ворожі війська були розбиті, навіть якщо їх число перевищувало кількість захисників. Вважається, що такий хресний хід немов би розкидає над місцевістю незримий покрив, що перешкоджає будь-якого вторгнення.
– В народі кажуть, що природньою ознакою Покрови є те, що в цей день земля покривається або листям, або снігом. Відповідно ж до церковних обрядів, Божа Матір покриває всіх нас святим покровом та омофором?
– Як у далекому Царгороді просили греки колись Пресвяту Богородицю по допомогу, так і ми у важкі хвилини життя звернемось з молитвою до нашої Заступниці і Утішительниці, просячи позбавити нас від усіляких бід і напастей, взяти під Свій захист і заступництво. Хіба мати залишить без уваги крик дітей своїх і відмовить їх прохання? Так і Богоматір, слухаючи наші благання, неодмінно умолить Свого Божественного Сина зійти до нашим поданням. І хіба Син не відгукнеться на прохання Матері?
За словами преподобного Єфрема Сиріна, саме так воно є і буде: “І між людьми якщо хто має своєю заступницею чиюсь матір, то, коли вона буде просити свого сина за близького друга, він не залишить без уваги її прохання. Що ж сказати про те клопотання, яке вища роду людського і сил небесних Пренепорочна Матір має до Свого по плоті Сина? Могутність Її незрівнянна і неосяжна. Небесна Цариця — перша та вища заступниця наша перед Богом, непостидне наше заступництво, покрив усього світу, подателька благ, розраду, притулок і порятунок наше”.
Пресвята Богородиця весь час і всюди зі сльозами молиться за нас. І Її Покров простягнувся не тільки над людьми, які були тоді у Влахернському храмі, але й над усім світом грішним. Покров Богоматері і зараз сяє над усім родом людським. Пресвята Богородиця не судить нас, а тільки всіх жаліє. І заступництво Пресвятої Богородиці, що було явлено понад тисячу років тому, залишається в серцях віруючий назавжди, і кожен з нас завжди відчуває захист Богоматері, відчуває Її Покров до цього часу.
Діва Марія молиться не тільки про кожну людину, але і про народи і навіть держави. Її милість непрестанна, але простягається лише на тих, чиї вчинки сповнені доброти, благородством. Вона поблажлива до слабкостей, тому, розкаявшись у діях, на які нас штовхають гнів, осуд, заздрість або роздратування, кожна людина має право сподіватися на Її допомогу. За церковними законами, шанування Пресвятої Діви повинно супроводжуватися вчиненням благих справ, спрямованих на допомогу і підтримку своїх ближніх, очищенням совісті, духовними роздумами над своїм життям і його змістом. Якщо ж звертатися до Неї тільки розумом, не переймаючись почуттями благоговіння – молитва буде лише формальною.
З протоієреєм Всеволодом Рибчинським
спілкувався Сергій Герук