Питання та вiдповiдi

І в церковному житті є місце для посмішки. Можна згадати хоча б відомі слова Патріарха Тихона, сказані з приводу комунальної аварії на Червоній площі, коли з прорваної каналізації залило яму мавзолею з останками Володимира Ілліча. Тоді святитель Тихон сказав: «По мощам і миро».

Дуже важко усвідомити цю мету з книг і повчань. Потрібно просто хоча б раз побачити на власні очі ... святу людини, духоносного подвижника. Поряд з такою святою людиною не можна залишитися байдужим, байдужим до свого спасіння! Приклад тягне нас і вказує нам мету в нашому духовному житті. Великий піст - це найзручніший час хоча б частково долучитися до тих духовних дарів, якими сповнений подвижник, духовною красою якого ми мали можливість колись захоплюватися. Залишається тільки привести на пам'ять його образ, запалитися від нього полум'ям ревності, прагненням виконувати заповіді Христові....

Всі знають, що головна книга християн - Біблія, її ми називаємо Святим Письмом. Але очевидно, що життя християнських громад регулюється не тільки Біблією. У вирішенні багатьох питань ми звертаємося до Священного Передання. Для православних Передання - це, по суті, багатовіковий досвід життя Церкви. Але якщо Письмом ми називаємо книгу цілком певного змісту, то Передання просто неможливо визначити такими рамками, як неможливо ними визначити, скажімо, сімейні традиції. Якщо сказати сторонній людині: «У нас в сім'ї прийнято робити так-то й так-то», він може запитати: «А де це записано?» І нічого буде йому відповісти. Ми просто живемо так ... Писання поступово викристалізувалося в глибині Передання: найбільш важливі та цінні його частини були відібрані громадою віруючих і включені до складу Бі...

Храм - частинка нашої духовної Батьківщини. Навіть парафіяльний храм багато парафіян сприймають як свій будинок, бо тут знаходять духовну родину - духовного батька, братів і сестер у Христі. Монастир і в буквальному сенсі є домом для його насельників. Але справа не тільки в цьому. «Царство Боже всередині вас є», - каже Господь, запрошуючи до серцевої молитві. Але Церква як збори віруючих у Христі у всій повноті можна відчути тільки в храмі. Тут ми входимо в лоно Матері-Церкви через хрещення, одержуючи зміцнення на своєму духовному шляху через миропомазання. Тут відбувається головне – з’эднання віруючих з нашим Небесним Отцем через Його Сина в таїнстві Євхаристії. Треба зрозуміти що обитель - живий організм зі своєю історією, своїми святими - небесними покровителями - і святинями. Неможлив...

У ранній Церкві всі християни причащалися за кожною Літургією. Сповідь існувала для тих, хто відходив від Церкви, або вбив кого-небудь, або серйозно згрішив. Тому сповідь була можлива один раз в житті. І тільки набагато пізніше, вже в VI - VII ст., з'явилася нова практика (вона ще не називалася тоді сповіддю), більш чернеча, коли люди приходили до духовного отця і обговорювали своє життя. Після IX-го століття ця практика приватної сповіді перед священиком збільшилася. Приблизно тоді ж Причастя стали пов'язувати з сповіддю.  ...

Духовні цінності для кожного віруючого - заповіді Божі, за якими людина намагається жити. Якщо ми від цих заповідей відхиляємось, то у нас виникають відразу ж проблеми, перш за все, з власною совістю, яка нас починає викривати. В кожній людині має бути стрижень - закон, за яким людина живе. Апостол Павло пише в своїх посланнях, що існує природний моральний закон, за яким людина живе, навіть якщо не має ніякого поняття про Бога і Його законі. Цей закон, який є всередині кожного, визначає духовний, моральний, зрештою, людський вигляд. Всього лише десять заповідей, але спробуй хоча б день проживи за однією з них і подивися, що вийде. Ще більш досконалий закон дав Христос у заповідях Блаженства. У кожної людини є неймовірна широта вибору - як жити: по внутрішньому моральному закону, по стар...