4 січня 2018 року Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій у своїй резиденції на території Києво-Печерської Лаври зустрівся з матерями і дружинами визволених наприкінці грудня військовополонених.
На зустрічі також були присутні звільнені українські воїни та родичі тих, хто ще залишається у полоні.
Олексій Кириченко від імені усіх своїх співслуживців, які на даний момент проходять реабілітацію у госпіталі, подякував Блаженнішому Митрополиту Онуфрію.
«Це велика честь для мене бути тут, — сказав Олексій. — Хочу подякувати від імені усіх хлопців за те, що Православна Церква взяла на себе таку важливу роль. Тому, що, як пам’ятаємо в Писанні сказано, «Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав Мене… проповідувати полоненим визволення і в’язням відчинити в’язницю» (Іс. 61:1). Це дійсно роль Церкви».
Військовий розповів, що саме в полоні дізнався про Православну віру. «Я хочу подякувати всім тим, хто передавав релігійну літературу нам. Я бачив, як вона допомагає хлопцям, наскільки дух людини піднімається. Коли вона починає читати духовну літературу, то в’язниця перетворюється для неї на монастир, просто зі своїм уставом. Я сам невоцерковленний, не належу до жодної церкви, але саме там я для себе відкрив Православ’я. Я не знав, що Православ’я таке…».
Він також попросив докласти усіх зусиль, щоб допомогти визволити тих, хто лишився у полоні.
Дружина звільненого військовослужбовця Бесараба Андрія від себе особисто та від родичів інших військовополонених подякувала Його Блаженству та також попросила сприяти звільненню усіх бранців.
«Хочу подякувати від усього серця, від усієї душі за звільнення хлопців, за те, що Ви зробили велику роботу, за те, що вони мають зараз волю і свободу, за те, що мої діти можуть обійняти батька, за те, що я можу пригорнутися до свого чоловіка. Дійсно, за цей час ми стали всі однією родиною, і у нас болить душа за тих матерів, за тих дружин, за самих хлопців, які залишилися в полоні», — сказала жінка.
