6 листопада, в день шанування ікони Божої Матері “Всіх скорботних Радість”, в однойменному храмі на Берковецькому кладовищі столиці була звершена святкова Божественна літургія. З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія богослужіння звершив вікарій Київської Митрополії єпископ Боярський Феодосій, керуючий Північним київським вікаріатством.
Преосвященному владиці співслужили: благочинний Кладовищенського благочиння протоієрей Сергій Вейго, настоятель храму протоієрей Андрій Ціпанов і духовенство Києва. Під час богослужіння владикою була піднесена молитва Господу Вседержителю про мир і припинення міжусобної ворожнечі в Україні.
Преосвященний владика звернувся з до присутніх зі словом проповіді, в якому розповів про чудесне явище в 1688 році чудотворної ікони Божої Матері “Всіх скорботних Радість”: “Рідна сестра патріарха Іоакима – Євфимія – була дуже хвора: рана на її боці гноїлася і кровоточила довгі роки. І вона вже втратила всяку надію на зцілення, але одного разу вранці, заблагавши до Пресвятої Богородиці, почула голос, який дорікав її: «Євфиміє, ти так довго хворієш і страждаєш! Чому ж ти не звернулася до Цілительки немочей і хвороб, яка зцілює будь-яку хворобу і будь-яку язву? Пошли до Преображенського храму, нехай священик прийде з іконою “Всіх скорботних Радість” і звершить молебень, і ти отримаєш зцілення!». Так і сталося”.
Єпископ Феодосій закликав, згадуючи цю історію, не шукати в скорботах інших розрад, крім утішання від Бога і Його Пречистої Матері. У першу чергу, коли нас відвідує скорбота, хвороба, або печаль, треба з вірою і любов’ю звертатися до Пресвятої Богородиці з проханням про допомогу, про втіху, про зміцнення, про одужання, відраду в скорботах. І, якщо ми це будемо робити з вірою, надією і любов’ю, то обов’язково цю допомогу отримаємо: “Так само, коли нас обеззброюють наші гріхи і страсті, і навіть коли вони цілком долають нас, що вже не знаходимо ми в собі сил для покаяння і виправлення, потрібно все одно, навіть будучи ними переможеним і “лежачи на землі” – дивитися на Небо і просити Божу Матір: “Пресвята Богородиця, допоможи! Прийди на допомогу! Ти бачиш, у своєму духовному житті я роблю крок вперед і десять назад, ворог так легко відштовхує мене від Господа, робить зрадником! А я всією душею хочу бути справжнім християнином, але не маю на це сил і не справляюся з цим без зовнішньої допомоги, без Твоєї допомоги, Владичице!”.
На такі дитячі слова, благання серця, бажаючого благочестя, Божа Матір обов’язково відгукнеться і прийде на допомогу, і захистить: “Пресвята Богородиця настільки любить рід людський і особливо рід християнський, що будь-яке слізне прохання віруючого серця, особливо прохання про відраду та втіху в скорботах, Вона дуже скоро приносить до стоп Свого Божественного Сина. Немає такого дна гріховного, такої глибини гріхопадіння людського, з якого не могла б підняти людину Пресвята Богородиця! І немає такої скорботи чи жаху в людському житті, які б Вона не могла розвіяти Своїм дотиком”, – заначив єпископ Боярський Феодосій.
Після закінчення літургії Його Преосвященство передав настоятелю, духовенству та громаді храму привітання з престольним святом від Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія.
