14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки українського козацтва, голова Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту України генерал-лейтенант Микола Мальков зробив подарунок церкві Миколи Святоші – ікону святого Іоанна Тобольського, написану в Києво-Печерській Лаврі.
З благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира Божественну літургію в храмі очолив архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Амвросій у співслужінні настоятеля храму протоієрея Павла Барщика та інших священників. Після відправи літургії владика освятив ікону.
За словами Миколи Малькова, незабаром до храму прибуде з Тобольська частка мощів святого Іоанна. При чому, зауважив очільник Держспецтрансслужби, кожен охочий зможе відвідати храм та прикластися до святині.
Окрім того, архієпископ Амвросій з благословення Предстоятеля Української Православної Церкви вручив пам’ятні знаки “1025-річчя Хрещення Київської Русі” ктиторам храму: генерал-лейтенанту Миколі Малькову, генерал-майору Сергію Затолокіну; полковникам: Олександру Баранову, Миколі Примі, Віктору Жигунову, Сергію Іскрику та іншим. А настоятелю храму Миколи Святоші протоієрею Павлу Барщику – орден і грамоту Феодосія Черніговського.
Іоанн Тобольський отримав своє найменування тому, що останні два з половиною роки життя служив у Сибіру, в Тобольську.
Святитель походив з української шляхетської родини Васильківських, але більш відомий під прізвищем Максимович, від імені свого батька. Народився в 1651 р. в Ніжині на Чернігівщині. Виявив себе ревним архіпастирем, який піклувався про свою паству. Завжди виголошував глибокі за змістом і повчальні проповіді, опікувався бідними та дбав про підвищення освітнього рівня духовенства. 14 років святий Іоанн служив у Чернігові. Місцева паства пройнялася до нього почуттям глибокої любові та прихильності. У березні 1712 р. був призначений на кафедру митрополитом Тобольським, де прославився подвигами у поширенні християнства, а також як пісник й опікун бідних. Святитель підтримував засновані Феодосієм школи і театр, перевіз друкарню з Чернігова, запрошував з України малярів, які запровадили в Сибіру традиції українського та європейського бароко. Вітчизняні майстри створили портрети й ікони для Софіївського Успенського кафедрального собору і Спаського храму в Тобольську, а також храмів Свято-Троїцького монастиря в Тюмені. Святитель Іоанн упокоївся 10 червня 1715 р. Похований у Софіївському Успенському соборі міста Тобольськ. Після упокоєння біля його нетлінних мощів відбувалися чудеса. Канонізований у 1916 р.
