Неділя, 12 Травня

Підсумки Священного Синоду Української Православної Церкви від 23 листопада 2022 року

Підсумки Священного Синоду Української Православної Церкви від 23 листопада 2022 року

23 листопада 2022 року, після Божественної літургії у Хрестовому-домовому храмі на честь святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських при резиденції Предстоятеля Української Православної Церкви у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі, відбулось чергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви, яке очолив Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій.

У зв’язку з тим, що 5 червня 2022 року Святіший Патріарх Сербський Порфирій надав Томос про автокефалію Македонській Православній Церкві, Священний Синод Української Православної Церкви вирішив внести до Диптиху Предстоятелів Помісних Православних Церков ім’я Предстоятеля Македонської Православної Церкви. Віднині ім’я Блаженнішого Архієпископа Охридського і Македонського Стефана буде поминатись Предстоятелем нашої Церкви за кожним богослужінням.

Наступним предметом розгляду Синоду стало питання про відновлення мироваріння в Українській Православній Церкві. Історично мироваріння в Київській Митрополії розпочалося з середини XV століття. У подальшому Святе миро виготовлялося в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі. Через революційні події 1917 року ця практика в Україні припинилася. Собор Української Православної Церкви, який відбувся 27 травня 2022 року в м. Києві, мав міркування про відновлення мироваріння.

Зважаючи на це, Священний Синод ухвалив рішення відновити мироваріння в Українській Православній Церкві, для чого створено відповідну комісію на чолі з вікарієм Одеської єпархії архієпископом Арцизьким Віктором.

Далі члени Синоду ухвалили текст Заяви, у якій висвітлена низка важливих питань. Найближчим часом Заява буде опублікована на офіційних ресурсах Української Православної Церкви.

У відповідь на рапорт митрополита Одеського і Ізмаїльського Агафангела, Синод утворив в Одеській єпархії жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «Цілителька».

Далі Синод затвердив намісників для двох чоловічих монастирів: Різдва Пресвятої Богородиці на Церковщині у Києві та Спасо-Преображенського у селі Нещерів на Київщині.

Також члени Синоду затвердили настоятельок для жіночого монастиря на честь Корсунської ікони Божої Матері у Новокаховській єпархії та Свято-Троїцького Густинського жіночого монастиря у Ніжинській єпархії.

У відповідь на прохання митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, встановлено святкування на честь Собору Черкаських святих та Козацьку (Покровську) батьківську суботу із поминанням спочилих козаків і воїнів, які поклали своє життя за Православну віру.

Крім того, встановлено день пам’яті преподобного Авакума, сповідника Черкаського.

На прохання митрополита Новокаховського і Генічеського Філарета, до Собору Херсонських святих внесені імена священномучеників пресвітерів Стефана (Костогриза) та Димитрія (Кіранова).

Для церковного використання затверджені такі богослужбові тексти:

служба і акафіст на честь Києво-Братської ікони Божої Матері;
акафіст блаженному Августину, єпископу Іппонійському;
чин поховання дияконського та чин освячення каплиці;
молебні співи про дітей, про воїнів та про позбавлених домівки;
молитовні тексти про полонених та про зниклих безвісти.
Синод також ухвалив низку кадрових рішень:

У відповідь на рапорт про погіршення стану здоров’я, митрополит Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф звільнений від керування Кіровоградською єпархією. Керуючим Кіровоградською єпархією призначено архієпископа Васильківського Миколая. Митрополит Іоасаф надалі буде нести послух вікарія Київської Митрополії.
Єпископом Свалявським, вікарієм Мукачівської єпархії обрано архімандрита Іларія (Гаврильця), клірика Мукачівської єпархії.
Клірик Київської єпархії архімандрит Іаков (Галандзовський) обраний єпископом Дрогобицьким, вікарієм Львівської єпархії.
Митрополита Івано-Франківського і Коломийського Серафима звільнено від керування Івано-Франківською єпархією та почислено на спокій. Єпархіальним архієреєм Івано-Франківської єпархії обрано архімандрита Никиту (Сторожука), клірика Чернівецько-Буковинської єпархії.
Митрополит Ізюмський і Куп’янський Єлисей звільнений від керування Ізюмською єпархією та почислений на спокій. Керуючим Ізюмською єпархією обраний клірик Харківської єпархії архімандрит Іоанн (Терновецький).
Митрополита Роменського і Буринського Іосифа звільнено від управління Роменською єпархією та почислено на спокій. Преосвященним Роменським і Буринським призначено єпископа Гостомельського Тихона, який до цього був вікарієм Київської Митрополії.

Итоги Священного Синода Украинской Православной Церкви от 23 ноября 2022 года

Итоги Священного Синода Украинской Православной Церкви от 23 ноября 2022 года

23 ноября 2022 года, после Божественной литургии в домовом храме в честь святителя Николая, архиепископа Мир Ликийских, при резиденции Предстоятеля Украинской Православной Церкви в Свято-Успенской Киево-Печерской Лавре, состоялось очередное заседание Священного Синода Украинской Православной Церкви. Заседание возглавил Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины Онуфрий.

В связи с тем, что 5 июня 2022 года Святейший Патриарх Сербский Порфирий предоставил Томос об автокефалии Македонской Православной Церкви, Священный Синод Украинской Православной Церкви решил внести в Диптих Предстоятелей Поместных Православных Церквей имя Предстоятеля. Отныне имя Блаженнейшего Архиепископа Охридского и Македонского Стефана будет поминаться Предстоятелем нашей Церкви за каждым богослужением.

Следующим предметом рассмотрения Синода стал вопрос о возобновлении мироварения в Украинской Православной Церкви. Исторически мироварение в Киевской Митрополии началось с середины XV века. В дальнейшем Святое миро производилось в Свято-Успенской Киево-Печерской Лавре. Из-за революционных событий 1917 года эта практика в Украине прекратилась. Собор Украинской Православной Церкви, который состоялся 27 мая 2022 года в Киеве, имел суждения о возобновлении мироварения.

Учитывая это, Священный Синод принял решение возобновить мироварение в Украинской Православной Церкви, для чего создана соответствующая комиссия во главе с викарием Одесской епархии архиепископом Арцизским Виктором.

Далее, члены Синода приняли текст Заявления, в котором освещен ряд важных вопросов. В ближайшее время Заявление будет опубликовано на официальных ресурсах Украинской Православной Церкви.

В ответ на рапорт митрополита Одесского и Измаильского Агафангела Синод образовал в Одесской епархии женский монастырь в честь иконы Божией Матери «Целительница».

Далее Синод утвердил наместников для двух мужских монастырей: Рождества Пресвятой Богородицы в Киеве и Спасо-Преображенского в селе Нещеров в Киевской области.

Также члены Синода утвердили настоятельницу для женского монастыря в честь Корсунской иконы Божией Матери в Новокаховской епархии и Свято-Троицкого Густынского женского монастыря в Нежинской епархии.

В ответ на просьбу митрополита Черкасского и Каневского Феодосия установлено празднование Собора Черкасских святых и Казацкую (Покровскую) родительскую субботу с поминовением усопших казаков и воинов, которые положили свою жизнь за Православную веру.

Кроме того, установлен день памяти преподобного Аввакума, исповедника Черкасского.

По просьбе митрополита Новокаховского и Генического Филарета, в Собор Херсонских святых внесены имена священномучеников пресвитеров Стефана (Костогриза) и Димитрия (Киранова).

Для церковного использования утверждены следующие богослужебные тексты:

служба и акафист в честь Киево-Братской иконы Божией Матери;
акафист блаженному Августину, епископу Иппонийскому;
чин погребения диаконского и чин освящения часовни;
молебное пение о детях, о воинах и о лишенных дома;
молитвенные тексты о плененных и о пропавших без вести.

Синод также принял ряд кадровых решений:

В ответ на рапорт об ухудшении состояния здоровья митрополит Кировоградский и Новомиргородский Иоасаф освобожден от управления Кировоградской епархией. Управляющим Кировоградской епархией назначен архиепископ Васильковский Николай. Митрополит Иоасаф будет нести послушание викария Киевской Митрополии.
Епископом Свалявским, викарием Мукачевской епархии избран архимандрит Иларий (Гаврилец), клирик Мукачевской епархии.
Клирик Киевской епархии архимандрит Иаков (Галандзовский) избран епископом Дрогобычским, викарием Львовской епархии.
Митрополит Ивано-Франковский и Коломыйский Серафим освобожден от управления Ивано-Франковской епархией и почислен на покой. Епархиальным архиереем Ивано-Франковской епархии избран архимандрит Никита (Сторожук), клирик Черновицко-Буковинской епархии.
Митрополит Изюмский и Купянский Елисей освобожден от управления Изюмской епархией и почислен на покой. Управляющим Изюмской епархией избран клирик Харьковской епархии архимандрит Иоанн (Терновецкий).
Митрополит Роменский и Буринский Иосиф освобожден от управления Роменской епархией и посчислен на покой. Преосвященным Роменским и Буринским назначен епископ Гостомельский Тихон, который до этого был викарием Киевской Митрополии.