До дня народження Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія
1 листопада, у Неділю 22-гу після П’ятидесятниці, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, звершуючи Божественну літургію, молився в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври – найдавнішому храмі, спорудженому за велінням Самої Пресвятої Богородиці. А через два дні, 4 листопада, в день шанування Казанського образу Божої Матері, Предстоятель Української Православної Церкви прибув до Святої Гори Афон.
Передання оповідає нам, як судно, на якому Богородиця відправилася разом зі святим апостолом Іоанном Богословом і їх супутниками на острів Кіпр на запрошення єпископа Лазаря Чотириденного, бурею було віднесено до Афону. Звертаючись до місцевих жителів, які зустріли Пречисту з благоговінням і дізналися, що до них прибула сама Матір Бога – Ісуса Христа – Пресвята Богородиця, як пише святий Стефан Святогорець, вимовила: «Місце це нехай буде Моїм жеребом, який даний Мені Сином і Богом Моїм! Хай буде благодать на місці цьому, і на тих, хто живе тут з вірою і благоговінням зберігаючи заповіді Сина і Бога Мого. Сему місцю Я буду Заступниця до Бога».
20 років тому, тоді ще ігумен Онуфрій, поклав за правило 5 листопада, в день свого народження, здійснювати молитовну паломницьку поїздку на Святу чернечу Гору, ігуменею якої є Сама Пречиста Діва. Ця свята земля, полита потом і кров’ю воїнів Христових, в чернечому чині які подвизалися тут багато століть поспіль, привертає і сучасних смиренних молитовників.
Таким прочанином, по-чернечому простим і скромним, приїжджає сюди і владика Онуфрій, вже другий рік – Блаженніший Митрополит Київський і всієї України. Приїжджає, щоб відзначити в молитвах ще один прожитий рік свого життя, яке вже давно не належить йому особисто, а всій Церкві, Христу. Помолитися про багатостраждальну Україну та народ Божий, про мир, до якого так посилено закликає свою багатомільйонну паству.
Мабуть не випадково можна почути серед простих людей часто повторювану думку: «Він посланий Богом Україні в цей важкий час, слава Богу!» І правда, коли країна занурювалася в дим згарищ і військових протистоянь, коли полетіли бомби і стали гинути її мирні громадяни, Господь поклав на Митрополита Онуфрія хрест першоієрарха Української Православної Церкви.
І перше, до чого закликав Предстоятель, слідуючи заповіту свого спочилого у Господі попередника Блаженнішого Митрополита Володимира – молитися про мир. Бо, як заповів Христос, «неможливе для людей можливе для Бога» (Лк. 18, 18). Тому в минулий Великий Піст Блаженніший владика запропонував боголюбивій пастві по можливості сил по п’ятницях до заходу сонця утримуватися від їжі, і щодня підносити молитву до Господа про мир на нашій землі.
Думкою про необхідність миру, любові, всепрощення, примирення і смиренності пройнята кожна проповідь Архіпастиря, про це ж він говорить невпинно в численних інтерв’ю і посланнях. І нехай скептики і атеїсти вважатимуть «збігом обставин», але милістю Божою сьогодні вже не звучить артилерійська канонада, і діти наші не сидять по підвалах, і не їдуть до міст і сіл машини зі страшним вантажем під кодом 200.
Сьогодні вся повнота Церкви підносить молитви за свого Предстоятеля, бажає йому многая і благая літа. Редакція сайту Київської Митрополії приєднується до молитовного голосу Церкви: іс полла, еті деспота, Ваше Блаженство!
Прес-служба Київської Митрополії
Фото afonit.info
