12 травня 2022 року після Божественної літургії у Хрестовому-домовому храмі на честь святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських при резиденції Предстоятеля Української Православної Церкви у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі, під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія відбулосьчергове засідання Священного Синоду Української Православної Церкви.
Насамперед Священний Синод розглянув ситуацію в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України та оприлюднив з цього приводу Заяву. У документі, зокрема, підкреслено, що Українська Православна Церква повністю розділяє біль і страждання Українського народу. Крім того, зазначено, що 14 з 53 єпархій нашої Церкви потерпають від бойових дій. На території цих єпархій налічується понад 3 тисяч парафій та 62 монастирі, де, навіть ризикуючи життям, продовжують звершувати своє служіння 3,5 тисячі священнослужителів та майже 2 тисячі монахів і монахинь. Члени Синоду висловили упевненість, що Україна вистоїть у важких випробуваннях, збереже свою державність, а Українська Православна Церква підтримує й надалі підтримуватиме захисників України та надаватиме благодійну допомогу нужденним.
Занепокоєння членів Синоду викликали непоодинокі випадки розпалення в Україні ворожнечі і розбрату на релігійному ґрунті. Зокрема, у Верховній Раді України зареєстровані антицерковні законопроекти; окремими органами місцевого самоврядування в різних областях ухвалюються незаконні рішення про заборону або обмеження діяльності місцевих релігійних громад Української Православної Церкви. Крім того, з мовчазної згоди або ж за відкритого втручання місцевої влади активізувалися захоплення храмів Української Православної Церкви.
Члени Синоду констатують, що усі ці факти є наслідком помилкової релігійної політики часів президентства П.О. Порошенка та руйнівної ідеології так званої Православної Церкви України. У зв’язку з цим, Синод звернувся до Президента України Володимира Олександровича Зеленського з проханням втрутитись в цю непросту ситуацію, зупинити релігійну ворожнечу в українському суспільстві та вжити необхідних заходів проти беззаконних дій щодо Української Православної Церкви.
Священний Синод також відреагував на питання відносно майбутнього Української Православної Церкви. Зокрема, члени Синоду позитивно оцінили можливість ґрунтовного та всебічного обговорення будь-яких питань церковного життя. Але принципово важливим є те, щоб цей процес відбувався без порушення церковного порядку. У Заяві зазначено, що найближчим часом буде скликано зібрання за участі єпископів, священників, монахів та мирян Української Православної Церкви для обговорення проблем церковного життя, що виникли внаслідок війни. При цьому, члени Синоду наголосили, що дискусія з того чи іншого питання не має призвести до виходу за межі канонічного поля і не повинна спричинити нові розділення в Церкві Христовій.
Далі Священний Синод розглянув випадки незаконних дій представників органів державної влади, місцевого самоврядування та їх посадових осіб стосовно Української Православної Церкви. У зв’язку з цим, було ухвалено рішення звернутись до Генерального прокурора України з проханням належного розслідування вказаних випадків та до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо порушення конституційних прав і свобод вірян Української Православної Церкви.
У зв’язку з бойовими діями, Україну вимушено покинули понад 5,5 мільйонів українців, серед яких є багато вірян Української Православної Церкви. Тільки протягом березня-квітня поточного року виникла необхідність в утворенні дев’яти православних парафій в місцях перебування наших переселенців. Священний Синод висловив подяку Предстоятелям, єпископату, духовенству і вірним Помісних Православних Церков за постійну братню підтримку, сприяння та допомогу вимушеним переселенцям і жителям України. Також подяка була висловлена главам Держав, міжнародним, громадським та волонтерським організаціям за наданий прихисток, піклування і постійну допомогу українським переселенцям. Але найголовніше — Українська Православна Церква і надалі займатиметься організацією духовного окормлення православних українців, які вимушено покинули Україну.
Розглянувши рапорти єпархіальних архієреїв, Синод утворив чоловічий монастир на честь великомучениці Анастасії Узорішительниці у Сімферопольській єпархії та затвердив намісника цієї обителі, а також звільнив намісників Свято-Онуфріївського та Свято-Воскресенського Новоафонського чоловічих монастирів Львівської єпархії.
Для церковного використання затверджені чин благословення вагітної жінки, а також молитви втіхи для жінок у випадку втраченої вагітності.
Балтська єпархія отримала благословення на богослужбове використання тексту акафіста перед іконою Божої Матері «Славногірська».
Синод також ухвалив низку кадрових рішень:
- клірик Чернівецько-Буковинської єпархії архімандрит Клеопа (Мігаєсі) обраний єпископом Новоселицьким, вікарієм Чернівецько-Буковинської єпархії;
- єпископом Скадовським, вікарієм Херсонської єпархії обрано архімандрита Веніаміна (Величка), клірика Херсонської єпархії;
- архімандрит Феодосій (Мінтенко), клірик Шепетівської єпархії, обраний єпископом Городищенським, вікарієм Шепетівської єпархії.
Крім того, згідно з поданим проханням та на підставі відповідних церковних канонів священного сану позбавлений заборонений у священнослужінні клірик Білоцерківської єпархії протоієрей Петро Патрєв.
