Митрополит Бориспільський і Броварський Антоній зазначив, що причина виникнення війн криється у зловживанні свободою.
«Буча, Ірпінь, Гостомель – назви цих зовсім нещодавно прекрасних і квітучих міст тепер стали асоціюватися виключно з гуманітарною катастрофою, жахіттями смерті, розорення та нестерпного болю. Як стало можливим таке у ХХІ столітті у серці цивілізованої Європи? Невже минуле так нічого і не навчило людей, якщо вони здатні творити подібне? Що сталося з тими, хто вчинив ці злочини проти людства? Так, війна – це безумовне зло. Вона не шкодує нікого і нічого, в ній немає і не може бути нічого святого, нічого священного. Будь-яка логіка, що виправдовує це зло, є лукавою, бо немає і не може бути благої волі Божої на те, аби люди вбивали людей», – заявив владика.
За словами архіпастиря, причина виникнення війн, як і людського зла загалом, – гріховне зловживання свободою, бо нечисте серце людини є джерелом злих помислів.
Він нагадав, що ще у Середньовіччі християни окреслили моральні межі війни, щоб приборкати безжальну стихію воєнного насильства. Предкам було очевидно, що війна повинна вестись за певними правилами, згідно з якими супротивники мають залишатися людьми.
«Однією з явних ознак, за якою можна судити про праведність чи несправедливість воюючих, є методи ведення війни, ставлення до полонених та мирного населення, особливо до дітей, жінок і старих людей. І саме зараз ми бачимо, скільки безцінних життів, скільки будинків, шкіл, дитячих садків зруйновано в Україні, скільки прекрасних Божих храмів, що були осередками молитви за мир, а під обстрілами стали притулком для позбавлених даху над головою і стоять тепер у руїнах», – з гіркотою відзначив керуючий справами УПЦ.
Владика розповів, що серед мирних людей – жертв цієї війни є парафіяни та священники УПЦ. Так, 28 березня відійшов до Господа настоятель храму святителя Миколая в Ірпені протоієрей Володимир Бормашев. Попри смертельну небезпеку, отець Володимир не залишав місце свого служіння і був зі своєю паствою. У трапеному приміщенні храму щодня готували їжу для нужденних. У теплому облаштованому підвалі під храмовою будівлею ховалися біженці. Після того, як у храмовий будинок влучив снаряд і не розірвався, настоятель благословив парафіянам евакуюватися. Під час від’їзду останньої машини прогримів вибух, внаслідок якого загинула одна з парафіянок і був смертельно поранений отець Володимир.
«На жаль, ці історії не поодинокі і зараз нам лише відкриваються всі масштаби страшної трагедії. Від усього побаченого хочеться тільки мовчати та у скорботі молитися. Всі ми, вся наша Церква, всі священники і миряни повинні сьогодні ще більше згуртуватися навколо нашого Спасителя і посилити молитви про припинення всього цього безумства, про упокій душ тих, кого забрала ця війна», – закликав митрополит.
«Закінчити це коротке звернення хотілося б словами преподобного Паїсія Святогорця: “Я збожеволів би від несправедливості цього світу, якби не знав, що останнє слово завжди залишається за Господом Богом”», – сказав владика Антоній.
