– Ваше Преосвященство, чому Успіння Божої Матері так шанується в Православній Церкві?
– Ще за життя Христа на землі Його Пречиста Мати клопотала перед Сином Своїм про допомогу людям. Пригадаймо перше Євангельське чудо Спасителя в Кані Галілейській, коли на прохання Матері для бідних людей на весіллі Він перетворив воду на вино (Ін. 2, 1-11). Святі отці пояснюють, що в цьому чуді прообраз Євхаристії. Матір Божа і зараз чує кожний подих душі людської, Її милосердя невимовне і неосяжне. Після Свого Успіння Пресвята Богородиця, як ніхто з небожителів, бере безпосередню участь в житті Церкви земної і небесної, в житті кожного з нас. Не випадково, ми називаємо Її нашою Покровителькою і Заступницею. Своїм Успінням Божа Мати вчить нас, як потрібно готуватися до переходу у вічність, як треба любити Бога і виявляти Йому свою вірність. Саме про це оспівується у тропарі свята: «В Рождестве девство сохранила еси, во Успении мира не оставила еси, Богородице, преставилася еси к животу, Мати сущи Живота: и молитвами Твоими избавляеши от смерти души наша».
– Успенський піст короткий, але досить суворий. Чому?
-Згідно Церковного Передання, за два тижні до Своєї кончини Матір Божа довідалась про це і посилила молитовні труди не тільки за Себе, але й за весь рід людський. Святий Симеон Солунський пише, що Богородиця завжди молилася і постувала за нас, хоча, будучи святою і непорочною ще при житті, не мала потреби в цьому. І тому так ревно Вона підносила молитовні зітхання за всіх людей, коли готувалася перейти від тутешнього життя до майбутнього, щоб знову з’єднатися зі Своїм Божественним Сином. А тому і ми повинні поститися і оспівувати Богоматір, духовними трудами закликаючи Її молитися за нас.
– Успенський піст не такий суворий, як Великий, але суворіший, ніж Петрів і Різдвяний пости. Що дозволяється вживати в їжу і чого не можна?
Справді, двохтижневий Успенський піст нетривалий, але строгий. На цей період зовсім виключаються із харчування м’ясо, молочні продукти і яйця. У понеділок, середу і п’ятницю монастирський устав пропонує харчуватися сухоядінням (хліб, фрукти, овочі, сухофрукти, горіхи, мед); у вівторок і четвер – відвареною їжею, але без олії; в суботні та недільні дні дозволяється вино і єлей. Той, хто слідує суворому дотриманню уставу Церкви, добре знає, що це легше робити влітку, ніж у весняний період Великого посту, оскільки у серпні вже скрізь є достаток плодів земних – овочів і фруктів. Проте слід зауважити, що суворість посту і його міру необхідно встановлювати індивідуально, виходячи від фізичних можливостей і сил, тілесного здоров’я та умов для постування. Зауважу, що послаблення посту краще обговорювати з духівником чи священиком, який приймає Сповідь. Піст повинен не нашкодити здоров’ю, а зміцнити духовний і фізичний стан людини.
На свято Преображення Господнього в усіх храмах освячуються виноград і яблука, та інші плоди земні. В цей день за церковним уставом на трапезі дозволяється риба, а в наступні дні у харчування обов’язково входили плоди нового врожаю.
-Владика, піст передбачає і вольові зусилля, і прагнення до виправлення негативних рис характеру?
-Так, звісно. Піст духовний тісно поєднується з постом тілесним на зразок того, як душа наша з’єднується з тілом, оживляє його і становить одне ціле. Саме тому, постуючи тілесно, одночасно не забуваймо про піст духовний. «Постящеся, братие, телесне, постимся и духовне, разрешим всяк союз неправды», – заповідає нам Свята Церква. Тобто, протягом посту особливо варто звертати увагу на свої недоліки, вади, шкідливі звички. У пості тілесному на першому плані утримання від скоромної, надмірної і вишуканої їжі. В пості духовному – викорінення пристрасних гріховних намірів і рухів, що тішать наші чуттєві нахили та пороки, і прагнення до протилежних їм чеснот. Справжня сутність посту змістовно виражена в наступному церковному піснеспіві: «Постясь от брашен, душа моя, а от страстей не очищаясь, напрасно утешаемся неядением: ибо если пост не принесет тебе исправления, то возненавидена будет от Бога, как фальшивая, и уподобится злым демонам, никогда не ядущим».
-А як бути з користуванням Інтернетом, телебаченням, тощо?
-І Великий і Успенський пости особливо суворі до розваг. В минулі часи навіть цивільні закони протягом постів забороняли публічні маскаради, видовища, вистави. В наш час особливої актуальності набуло таке поняття, як «інформаційний піст». Сучасна цивілізація поставила людину в пряму залежність від інформаційних технологій та Інтернету. Все більше людей, особливо молодого віку, стали зловживати надмірним перебуванням в інформаційному віртуальному просторі, тому на період посту важливо звернути і на це увагу.
– Де краще зустрічати день Успіння Пресвятої Богородиці?
– Матір Божа почує наші молитви в кожному храмі, де звершуватиметься святкова Божественна Літургія. А всі, хто мають можливість відвідати в ці дні Успенські храми чи монастирі, наприклад, Києво-Печерську, Почаївську чи Святогірську лаври, які названі на честь Успіння Пресвятої Богородиці, отримають особливу втіху і духовну радість.
З єпископом Віктором
спілкувався Сергій Герук