Людина, яка не страждає, не буває втішаною Богом. Про це Керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Борипільський і Броварський Антоній сказав у своєму зверненні.

Архієрей закликав віруючих брати приклад із подвижників благочестя, які довіряли Богові у всьому.
«Перед християнами сьогодні постає багато запитань: як не втратити віру та вірність, як зберегти надію та любов серед усього цього жаху? Що ми можемо протиставити тим численним випробуванням, що обрушилися на нас?» – каже владика.

Митрополит Антоній зазначив, що багато людей, намагаючись знайти відповіді на всі ці питання, спираються на особистий досвід та на приклади людської історії.

«Віруючі розглядають усі життєві потрясіння насамперед через призму Євангелія, через Святе Письмо і житія подвижників благочестя, які змогли відмовитися від суєти мирського життя і дійти до єднання з Богом. Чим відрізнялися святі люди від нас? Бажанням йти своїм шляхом до Бога, рішучістю жити за законами Царства небесного вже в цьому житті та повною довірою Богу у кожній миті короткого земного життя», – нагадав ієрарх.

Перед прийняттям будь-яких важливих рішень у своєму житті вони обов’язково молилися, щоб серцем відчути добру звістку від Бога, і потім чинили відповідно до Божої волі, яка відкривалася їм. Вони звіряли свій курс серед житейського моря з маяком Христового вчення. А ще вони не були двоєдушними і не страждали на духовну шизофренію, не розривалися між небом і землею, між виконанням Божих заповідей та життям за законами грішної землі», – нагадав ієрарх УПЦ.

За його словами, до цього покликані і ми, однак, гріхи та пристрасті відводять у протилежний від спасіння бік.

«Спасіння не може відбутися серед комфорту. Христос з дитинства терпів незручності. Він народився в убогій печері, був біженцем до Єгипту, протягом 40 днів суворо постив у пустелі, все своє земне життя не мав, де прихилити главу. Безгрішний, Він прийняв страждання, побої і смерть на Хресті заради нас, щоб виконати волю Отця Небесного», – продовжив керуючий справами УПЦ.

Владика зазначив, що слідуючи за Спасителем, кожен християнин покликаний іти тернистим шляхом, бути подвижником. «А бути подвижником – значить, не здатися, не зламатися, зберегти в собі світло, покірно переживати страждання і через них, крок за кроком наближатися до свого Творця», – додав він.

«Біль від наслідків гріхопадіння присутня в кожній людині, у нас самих, у наших сім’ях, країні та в цілому світі. Куди не подивишся – всюди війни, смерть, голод, холод, несправедливість. Варто тільки подивитися випуск новин, і серце відразу стискається від болю. І цей біль міг би зламати будь-яку людину, якби ми точно не знали: останнє слово завжди залишається за Богом. Всі наші страждання мають глибокий сенс, якщо подивитися на них з позиції вічності: навіть найстрашніше зло Милостивий Господь припиняє і врешті-решт перетворює на добро. Все в нашому житті влаштовано Богом для нашого спасіння, і головний вектор нашого життя націлений нагору, до нашого рідного Отчого дому», – сказав архієрей
Також митрополит Антоній нагадав про духовний закон, згідно з яким та людина, яка не страждає, не буває втішаною Богом.

«Через скорботи, страждання і сльози, в яких народжується смирення, Господь дарує нам Свою велику втіху. Бог втішає скривджених, стражденних, недужих та знедолених. Він завжди з тими, хто перебуває у біді. Бог завжди і з нами, якщо не забуваємо про Нього і про наше велике покликання – стати громадянами неба», – підсумував куючий справами УПЦ.

Человек, который не страдает, не бывает утешен Богом. Об этом Управляющий делами Украинской Православной Церкви митрополит Бориспольский и Броварской Антоний сказал в своем обращении.

Архиерей призвал верующих брать пример с подвижников благочестия, которые доверяли Богу во всем.

«Перед христианами сегодня встает много вопросов: как не потерять веру и верность, как сохранить надежду и любовь среди всего этого ужаса? Что мы можем противопоставить тем многочисленным испытаниям, что обрушились на нас?», – говорит владыка.

Митрополит Антоний отметил, что множество людей, пытаясь найти ответы на все эти вопросы, опираются на личный опыт и на примеры человеческой истории.

«Верующие рассматривают все житейские потрясения в первую очередь через призму Евангелия, через Священное Писание и жития подвижников благочестия, которые смогли отрешиться от суеты мирской жизни и прийти к единению с Богом. Чем отличались святые люди от нас? Желанием идти своим путем к Богу, решимостью жить по законам Царства небесного уже в этой жизни и полным доверием Богу в каждом мгновении короткой земной жизни», – напомнил иерарх.

Перед принятием каких-либо важных решений в своей жизни они обязательно молились, чтобы сердцем почувствовать добрую весть от Бога, и потом поступали в соответствии с Божией волей, которая открывалась им. Они сверяли свой курс среди житейского моря с маяком Христова учения. А еще они не были двоедушными и не страдали духовной шизофренией, не разрывались между небом и землей, между выполнением Божиих заповедей и жизнью по законам грешной земли», – напомнил иерарх УПЦ.

По его словам, к этому призваны и мы, однако, грехи и пристрастия уводят в противоположную от спасения сторону.

«Спасение не может совершиться среди комфорта. Христос с детства терпел неудобства. Он родился в убогой пещере, был беженцем в Египет, в течение 40 дней сурово постился в пустыне, всю Свою земную жизнь не имел, где приклонить главу. Безгрешный, Он принял страдания, побои и смерть на Кресте ради нас, чтобы выполнить волю Отца Небесного», – продолжил управделами УПЦ.

Владыка отметил, что следуя за Спасителем, каждый христианин призван идти тернистым путем, быть подвижником. «А быть подвижником – значит, не сдаться, не сломаться, сохранить в себе свет, безропотно переживать страдания и через них, шаг за шагом приближаться к своему Творцу», – добавил он.

«Боль от последствий грехопадения присутствует в каждом человеке, в нас самих, в наших семьях, стране и в целом мире. Куда ни посмотришь – всюду войны, смерть, голод, холод, несправедливость. Стоит только посмотреть выпуск новостей, и сердце тут же сжимается от боли. И эта боль могла бы сломать любого человека, если бы мы точно не знали: последнее слово всегда остается за Богом. У всех наших страданий есть глубокий смысл, если посмотреть на них с позиции вечности: даже самое страшное зло Милостивый Господь прекращает и в конце концов превращает в добро. Всё в нашей жизни устроено Богом для нашего спасения, и главный вектор нашей жизни нацелен ввысь, к нашему родному Отчему дому», – сказал архиерей

Также митрополит Антоний напомнил о духовном законе, согласно которому тот человек, который не страдает, не бывает утешен Богом.

«Через скорби, страдания и слезы, в которых рождается смирение, Господь дарует нам Свое великое утешение. Бог утешает обиженных, страждущих, недужных и обездоленных. Он всегда с теми, кто пребывает в беде. Бог всегда и с нами, если не забываем про Него и про наше великое призвание – стать гражданами неба», – подытожил управделами УПЦ.