Вітаю вас усіх, дорогі брати й сестри, з Днем Хрещення Русі!
Святий апостол Андрій Первозваний прийшов на наші землі з проповіддю про Христа розп’ятого і воскреслого. Після того, як апостол Андрій посіяв зерна віри на нашій землі, пройшов певний час, перш ніж вони дали перші паростки.
Перше Хрещення на Русі було за святих Кирила і Мефодія, коли вони звершили переклад Священного Писання, богослужбових книжок слов’янською мовою, коли вони винайшли слов’янську азбуку.
Друге Хрещення, або другий паросток, що дало це сім’я, це за часів князів Аскольда і Діра, які хрестили багато русичів і самі прийняли Хрещення.
Третє Хрещення, коли був сплеск віри на нашій землі — за часів княгині Ольги, яка сама хрестилася та хрестила багато людей і будувала храми.
Останнє Хрещення — великий сплеск віри від того зерна, яке посіяв святий апостол Андрій, був за святого князя Володимира.
Святий князь Володимир був видатним керівником держави, видатним князем. До складу Русі тоді входила не тільки територія нинішньої України, входила значна частина нинішньої Росії, входила Білорусь, частина Польщі, частини інших держав. Те князівство, яке очолював святий князь Володимир, охоплювало Волгу, Каму, Дон, Кубань. Тому говорити сьогодні тільки про Хрещення Київської Русі — це буде неправильно, приниження трудів святого князя Володимира. Він хрестив цю велику Русь, яка існувала за його часів, і столицею якого було місто Київ.
Нехай Господь кожному з нас подарує силу, мужність, рішучість бути подібним до святого князя Володимира, який до Хрещення був жорстоким, суворим, розбещеним князем, а коли хрестився, то став «красным солнышком». Це не «червоне сонечко». «Красне» — це слово слов’янське та означає «красиве», себто «красиве сонце».
Коли святий князь Володимир сам охрестився і прийшов на цю землю, до нас, хрестив народ, то він молився Богові й говорив: «Боже, Який створив небо і землю, подивися на нові люди ці та дай їм пізнати Тебе — Єдиного Істинного Бога, утверди в них віру праву і несовротиму».
Ми повинні, дорогі брати та сестри, берегти ту віру, яка святого князя зробила з жорстокого милостивим батьком. Коли ми будемо жити згідно з цією вірою та будемо берегти її, то й самі будемо виправлятися на краще, ми станемо добрими, ми будемо любити один одного, будемо жаліти, будемо поважати один одного.
Якщо ми хочемо бути дітьми святого князя Володимира, ми повинні жити так, як жив святий князь Володимир. А він жив за тією вірою, яку він усім серцем, усією душею прийняв. Нехай Бог усіх нас благословить і помилує молитвами святого князя рівноапостольного князя Володимира — нашого просвітителя і хрестителя!
