27 жовтня о 9:00 в храмі Миколи Святоші, який знаходиться на території військової частини Державної спеціальної служби транспорту України (вул. Магнітогорська, 5, станція метро. “Лісова”) відбудеться святкова Божественна літургія, яку з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї Укрраїни Володимира очолить єпископ Ірпінського Климент. З нагоди храмового свята відбудеться хресний хід, а військові Держспецтрансслужби для парафіян підготують святковий обід – солдатську кашу, чай і солодощі.
Преподобний Микола Святоша – один із синів чернігівського князя Давида Святославича, був ченцем Києво-Печерської лаври. На Троїцькому соборі є настінне зображення преподобного. На честь Миколи Святоші названа одна з підземних церков Антонієвих печер. У 1107 р. залишив родину й, прибувши до Києво-Печерського монастиря, прийняв чернецтво з ім’ям Миколай. Як чернець він відзначався великою слухняністю й працьовитістю. Три роки працював на кухні, рубаючи дрова біля Дніпра і носячи їх до монастиря. Його брати, князі Ізяслав і Володимир Давидовичі, приїжджали й просили, щоб він залишив цю працю, але преподобний продовжував своє заняття. Потім три роки був сторожем при монастирській брамі. Звідти пішов служити до трапезної, де виконував усі доручення. Ігумен і братія вирішили, що після відбуття послуху йому треба бути мовчальником в окремій келії й працювати над спасінням своєї душі. Повинуючись цьому, преподобний не залишив праці: трудився на городі, шив одяг, при цьому постійно молився. Відзначався також миролюбством. Увесь свій маєток і те, що одержував від багатих братів-князів, давав на будову храмів, обдаровував бідних, жертвував на закупівлю книжок для церков. Маючи власну бібліотеку, сам багато читав. Ця книгарня поклала початок великій бібліотеці Печерського монастиря. Коштами преподобного Миколи у 1108 р. побудовано церкву Святої Трійці й окремо шпиталь із церквою на честь святителя Миколая Чудотворця. Він провів 36 років у Києво-Печерському монастирі, ведучи суворий аскетичний спосіб життя і мав славу великого подвижника. Після смерті князя-ченця було канонізовано. Святі мощі зберігаються у Ближніх (Антонієвих) печерах Києво-Печерської Лаври.
