12 травня 2021 року під головуванням Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія в резиденції Предстоятеля Української Православної Церкви у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі відбулось перше у поточному році засідання Священного Синоду.
Насамперед, з огляду на наявність інформації, що може мати вплив на внутрішнє і зовнішнє життя Української Православної Церкви, Синод наголосив, що духовенство, чернецтво і віряни нашої Церкви у своєму церковному житті та діяльності мають керуватися рішеннями, ухваленими Священним Синодом Української Православної Церкви.
Для взаємодії та співпраці Української Православної Церкви з державними, приватними установами і організаціями та об’єднаннями громадян при Відділі зовнішніх церковних зв’язків УПЦ створено громадську раду. Відповідальним за діяльність цієї ради призначено вікарія Київської Митрополії Преосвященного єпископа Вишневського Спиридона.
Предметом розгляду Священного Синоду стали порушення Константинопольським Патріархатом принципу соборності Церкви через одностороннє втручання в українські церковні справи, а також помилкова інтерпретація представниками Константинопольського Патріархату окремих правил IV Вселенського Собору.
Зважаючи на те, що у поточному році відзначаються 1970 років з часу проведення Апостольського Собору в Єрусалимі та 1570-та річниця IV Вселенського Собору, що поклали початок соборному вирішенню важливих питань у церковному житті та ухвалили низку важливих віровчительних та канонічних рішень, Синод доручив Київській духовній академії провести заходи, присвячені богословсько-канонічному осмисленню принципу соборності Церкви та питання першості серед Помісних Православних Церков. Особлива увага буде зосереджена на богословському, канонічному та історичному тлумаченні 28-го правила IV Вселенського Собору. До цих заходів будуть залучені представники Помісних Православних Церков.
Згідно з рішенням Священного Синоду, у цьому році відбудеться з’їзд чернецтва Української Православної Церкви. Місцем проведення з’їзду обрано Свято-Успенську Почаївську Лавру.
Зважаючи на велику кількість вірних Української Православної Церкви, які проживають або працюють за межами України, Священний Синод констатував необхідність їхнього духовного окормлення. У зв’язку з цим, Відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ доручено звершувати організацію та координацію цього окормлення. А єпархіальні архієреї отримали благословення інформувати Відділ зовнішніх церковних зв’язків УПЦ про місця компактного проживання мирян з ввірених їм єпархій за кордоном, з метою подальшої організації місій або парафій.
У відповідь на ініціативу голови Синодального відділу з питань охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів, у складі зазначеного відділу створено Комісію у справах душпастирства у сфері охорони здоров’я, яка долучиться до процесу впровадження капеланства у сфері охорони здоров’я України.
З метою підготовки медичних капеланів Української Православної Церкви, Синодальним відділом з питань охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів разом з Учбовим комітетом та Київською духовною академією буде розроблена відповідна навчальна програма.
Рішенням Священного Синоду утворені три чоловічі монастирі: на честь Чесного і Животворящого Хреста Господнього (Долина Хрестів) Могилів-Подільської єпархії; на честь Усікновення глави Іоанна Предтечі Чернівецько-Буковинської єпархії та Свято-Воскресенський Новоафонський у Львівській єпархії.
Розглянувши рапорти єпархіальних архієреїв, Синод затвердив настоятеля, намісника та настоятельок для таких монастирів: Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Могилів-Подільської єпархії; Космо-Даміанівського чоловічого монастиря Сімферопольської єпархії; Свято-Богоявленського жіночого монастиря Тернопільської єпархії; жіночого монастиря на честь святої великомучениці Варвари Білоцерківської єпархії та Свято-Успенського Єлецького жіночого монастиря Чернігівської єпархії.
У відповідь на рапорт керуючого Житомирською єпархією, Священний Синод благословив місцеве шанування в межах Житомирської єпархії святителя Євменія (Хорольського), архієпископа Житомирського і Овруцького та встановив день його пам’яті 25 серпня за новим стилем.
Для богослужбового використання затверджені тексти: акафісту на честь Луганської ікони Божої Матері, Послідувань благословення врачебниці та іконописців, а також Молебного співу про хвору дитину.
Крім того, Синод ухвалив низку кадрових рішень:
клірик Горлівської єпархії архімандрит Паїсій (Шинкарьов) обраний єпископом Костянтинівським, вікарієм Горлівської єпархії.
єпископом Корсунь-Шевченківським, вікарієм Черкаської єпархії обрано архімандрита Антонія (Пухкана), клірика Київської єпархії.
Для присутності в наступних засіданнях Священного Синоду викликані такі Преосвященні: митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній, архієпископ Вознесенський і Первомайський Олексій та архієпископ Шепетівський і Славутський Євсевій.
