Дата: 14 мая.
Iнформацiя
Настоятель храму преп. Федора Освяченого, що на Лук’янівці (зруйнований у 30-х рр.) — о. Констянтин Терлецький — вирішив побудувати поблизу свого храму на горі Юрковиця церкву-школу на честь священомученика Макарія. 16 травня 1896 р. відбувся хресний хід й освячення місця для будівництва храму. 1 травня 1897 р. (в цей день відмічали 400-ліття мученицької кончини священомученика Макарія) була звершена закладка храму. З Байкового кладовища пожертвували дерев’яну будівлю храму на честь святителя Димитрія Ростовського (через те, що там вже було вибудувано кам’яний Вознесенський храм). 30 листопада 1897 р. відбулось освячення храму. Пізніше для школи побудували окрему будівлю, а храм дещо розширили.
В 1922 р. було закрито парафіяльне Києво-Юрковецьке Свято-Макаріївське братство. Настоятеля храму о. Никодима Яновського в 1937 р. заарештували, а в 1938 — розстріляли. В 1938 р. храм було закрито (в 1939 — були зняті купола) й перетворено в шорну майстерню. В будівлі закритої церковно-парафіяльної школи розмістили мешканців, а в притулку — тубдиспансер.
У вересні 1941 р. фашисти окупували Київ й в храмі розмістили склад фуражу кавалерійської частини. В кінці 1941 р. німці перенесли склад в інше місце й дозволили відкрити храм. У лютому 1942 р. були відновлені богослужіння й храм більше не зачинявся. З благословення Митрополита Київського Іоанна (Соколова) в 1951 р. храм отримав частку мощей священомученика Макарія для аналойної ікони, яку написав для храму І. Їжакевич.
14 травня 1997 р. урочисто святкували 500-ліття мученицької кончини священомученика Макарія й 100-ліття храму.
На сьогодні Свято-Макаріївський храм живе повноцінним життям. Майже щодня відправляються богослужіння. Пам’ятаючи те, що храм був заснований як церква —школа, в 1999 р. при храмі було засновано Всеукраїнське Православне Педагогічне Товариство, проводиться робота з дітьми, молоддю й дорослими в недільній школі. Будується нове приміщення для недільної школи та парафіяльних потреб. Парафія Свято-Макаріївського храму відома своїми давніми духовними традиціями, які уважно зберігаються й передаються через покоління багаторічними парафіянами й священиками, які служать традиційно в Свято-Макаріївському храмі не одне десятиліття.
