Собор єпископів Української Православної Церкви, який зібрався у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі 13 листопада 2018 року, заслухавши Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія про виклики, що постали протягом останнього часу перед Українською Православною Церквою, ухвалив таке:
1. Українська Православна Церква, яка є канонічною та визнаною Помісними Православними Церквами, звершуючи своє служіння Богу і народу України, принципово підтримує незалежність та територіальну цілісність України. Українська Православна Церква присутня в усіх регіонах України та об’єднує як підконтрольні, так і непідконтрольні українській владі території, переживаючи разом зі своїм народом усі радощі й страждання.
2. Українська Православна Церква є самокерованою, наділеною всіма правами незалежності та самостійності, які на сьогодні потрібні для плідного служіння Богу та народу України.
3. Українська Православна Церква завжди послідовно виступала за зцілення розколу, за відновлення церковної єдності, тобто за єдину Церкву. Однак, відновлення єдності Українського Православ’я не повинно означати перетворення Церкви на елемент політики чи пропаганди, оскільки це суперечить природі Церкви. Переконані, що подолання церковного розділення має відбуватися без втручання державних, політичних та інших зовнішніх сил.
4. Собор єпископів виступає проти будь-яких спроб змінити назву Української Православної Церкви, про що вже заявляється першими особами держави, та інших проявів дискримінації віруючих Української Православної Церкви на законодавчому рівні. У разі прийняття відповідних законопроектів Верховною Радою України, Українська Православна Церква буде захищати свої права всіма законними засобами, які передбачені «Основами соціальної концепції Української Православної Церкви», законодавством України та Європейською Конвенцією з прав людини.
5. Собор єпископів Української Православної Церкви вважає, що рішення Священного Синоду Константинопольського Патріархату від 11 жовтня 2018 року стосовно українського церковного питання є недійсними та такими, що не мають жодної канонічної сили. Зокрема, рішення про встановлення юрисдикції Константинопольського Патріархату на території України є наслідком спекулятивного трактування церковної історії. А рішення про зняття анафеми та інших церковних заборон із лідерів розколу та визнання дійсності псевдохіротоній, які були звершені ними під час перебування в розколі, є наслідком спотвореного тлумачення православних канонів. Історія Православної Церкви не знає випадків подолання розколу шляхом його простої легалізації. Прийнявши такі антиканонічні рішення, визнавши розкольників у сущому сані, Константинопольський Патріархат, згідно з церковними правилами, сам став на шлях розколу. У зв’язку з цим, євхаристичне спілкування Української Православної Церкви з Константинопольським Патріархатом на даний час є неможливим і припиняється.
6. Вважаємо неприпустимим незаконне втручання Константинопольського Патріархату у внутрішні справи іншої Помісної Церкви та намагання вирішувати українське церковне питання за участі державної влади і розкольників, ігноруючи голос канонічної Української Православної Церкви. Натомість із прикрістю констатуємо, що сотні тисяч звернень вірян нашої Церкви до Патріарха Варфоломія із закликом не узаконювати розкол під приводом створення автокефалії так і залишилися без уваги.
7. Собор єпископів наголошує, що процес надання так званого Томосу про автокефалію є штучним, нав’язаним ззовні, не відображає внутрішньої церковної необхідності, не принесе реальної церковної єдності та поглибить розділення і посилить конфлікти серед народу України. За таких умов долучення єпископату, духовенства та мирян Української Православної Церкви до цих процесів вважаємо неможливим.
8.Українська Православна Церква принципово дотримується канонічного підходу до подолання церковного розділення. В основі цього підходу лежить необхідність покаяння тих, хто повертається з розколу. Двері Церкви ніколи не зачинялися перед тим, хто хоче бути у духовній єдності з Христом.
9. Собор єпископів констатує, що незаконні дії Константинопольського Патріархату призводять до глибокої церковної кризи як в Україні, так і в світовому Православ’ї. Молимося, щоб голос багатомільйонної пастви Української Православної Церкви був почутим, а вчинені дотепер Константинопольським Патріархатом дії були виправлені.
10. Собор єпископів закликає Константинопольський Патріархат до діалогу з Українською Православною Церквою за братньої участі всіх Помісних Православних Церков із метою соборного вирішення цієї проблеми.
11. Собор єпископів просить Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія звернутися до Предстоятелів Помісних Православних Церков з приводу кризової ситуації, що склалася в церковному житті України внаслідок незаконного втручання Константинопольського Патріархату.
12. Собор єпископів закликає всіх чад Української Православної Церкви посилити молитви, зберігати єдність між собою та вірність Святій Христовій Церкві і не боятися можливих випробувань, пам’ятаючи слова Господа і Спасителя нашого Іісуса Христа: «Будьте мужніми, бо Я переміг світ» (Ін. 16:33).
13 листопада 2018 року,
Київ
