27 липня, як повідомлялося на нашому сайті, до Києва привезуть сім чудотворних ікон Божої Матері з різних куточків України.
У цей день на Володимирській гірці о 14:00 відбудеться молебень з нагоди 1000-ліття преставлення святого рівноапостольного князя Володимира, після якого хресною ходою святині перенесуть до лаври. Посилаючись на главу Адміністративного апарату Київської митрополії УПЦ архімандрита Віктора (Коцабу), про це повідомляє Центр інформації УПЦ. О 17:00 почнеться всенічне бдіння. 28 липня о 09:00 у Києво-Печерскій Лаврі розпочнеться святкова Божественна літургія. Вклонитися чудотворним іконам можна буде 27 і 28 липня.
Кожна з семи чудотворних ікон Божої Матері, які перебуватимуть у Києві в дні заходів до 1000-річчя преставлення князя Володимира, є унікальною. Ці ікони – “Зимненська”, “Почаївська”, “Охтирська”, “Касперівська”, “Піщанська”, “Святогірська” та “Призри на смирення”.
“Зимненська ікона Божої Матері, за переказами, була подарована Константинопольським патріархом – візантійській царівні Анні, в благословення на шлюб з великим князем Володимиром. Сама царівна зіграла вирішальну роль у хрещенні князя. З “Повісті временних літ” відомо, що під час завоювання Корсуні (Херсонеса) Володимир осліп. І саме царівна Анна переконала його скоріше прийняти християнство, щоб відмовитися від сліпоти душевної та тілесної. Коли князь перебував у хрещальній купелі, побачив сяйво, що йшло від ікони Богородиці, і відразу ж прозрів”, – розповідає архімандрит Віктор.
Почаївська ікона Божої Матері, за словами священика, була піднесена в дар дворянці Ганні Гойській майбутнім Константинопольським патріархом Неофітом. “Влітку 1675 року, під час Збаразької війни з турками, за молитвами перед чудотворним образом Почаївська обитель була врятована від навали татарського хана Нурредин. Під час співу акафісту над храмом раптово з’явилася Пресвята Богородиця з розпростертим омофором у руках. Татари стали стріляти в Божу Матір, але стріли поверталися назад і ранили тих, хто їх пускав”, – розказав отець Віктор.
Охтирська ікона Божої Матері з моменту свого явління в 1739 році допомагала страждаючим лихоманкою. “Вода, якою омивали ікону, отримувала чудодійну силу, а питущі її отримували зцілення. Іконографічною особливістю даного способу є те, що на різних списках Богородиця зображається в мафорії, в короні або з непокритою головою”, – говорить спікер Київської Митрополії УПЦ.
Касперівська ікона Божої Матері стала захисницею Одеси під час Кримської війни. “При облозі міста британським флотом одесити, з благословення святителя Інокентія Херсонського, хресною ходою перенесли ікону з села Касперова і носили вулицями міста. За заступництва Пресвятої Богородиці Одеса залишилася неушкодженою, а через півроку облога була знята”, – розповів отець Віктор.
Піщанська ікона Божої Матері була явлена у сні святителю Іоасафу Білгородському та знайдена ним поблизу міста Ізюм. “За молитвами перед чудотворним образом була зупинена епідемія холери в Харківській губернії в 1830 році. Під час Першої світової війни ікона знаходилася в ставці верховного командування декілька місяців до кінця 1915 року. У цей час поразок на фронті не було, а навпаки, здобували перемоги”, – зазначив архімандрит.
Святогірська ікона Божої Матері відноситься до XIX століття. “Одному афонському старцю, що приїхав в Святі Гори в 1844 році по відкритті монастиря, дуже сподобалася Святогірська обитель. Страждаючи від того, що він нічого не може пожертвувати, афонський чернець в дар обителі написав цю ікону, від якої згодом почалися зцілення і благодатна допомога всім, хто приходить з надією на милість Божу”, – говорить представник Київської Митрополії УПЦ.
Ікона Божої Матері “Призри на смирення” єдина з відомих у православному світі, яка залишила відбиток на склі, що прикривало ікону, але не торкалося її. “Диво сталося влітку 1993 року. Наукові дослідження показали, що відбиток на склі має органічне походження і є нерукотворним відображенням лику Богоматері і Немовляти, який на темному тлі виглядає негативом, а на білому – позитивом”, – зазначає священнослужитель.
Центр інформації УПЦ
