E743B0E5-CD60-49C6-8032-B25600CFFF75

У Київських духовних школах проведено ХІ щорічну студентську конференцію «Студентська наука в духовній школі»

30 березня 2021 року з благословення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія в Актовій залі Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври відбулось відкриття ХІ щорічної студентської конференції «Студентська наука в духовній школі», яка організована Київською духовною академією і семінарією. Цьогоріч, зважаючи на складну епідеміологічну ситуацію в Україні, частина учасників беруть участь дистанційно на інтернет-платформі «Zoom».

Останні роки стали для усього Світового Православ’я часом серйозних випробувань. Втручання Константинопольського патріарха в церковну ситуацію в Україні призвело до важкої кризи у міжцерковних відносинах. Сьогодні набули особливої актуальності питання екклезіології. Вчення про церковну єдність, про першість у Вселенській Церкві, про канонічний устрій Помісних Церков, про апостольське спадкоємство, про порядок прийняття до Церкви тих, хто від неї відійшов — усі ці питання сьогодні активно обговорюються в церковному середовищі. У зв’язку з цим на конференції, особлива увага буде присвячена питанням екклезіології.

До президії на пленарному засіданні увійшли: Керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній; ректор Київської духовної академії і семінарії єпископ Білогородський Сильвестр та проректор з виховної роботи єпископ Згурівський Амвросій.

Відкриваючи пленарне засідання владика ректор привітав присутніх з початком роботи щорічної студентської конференції та запросив заслуженого професора КДА митрополита Бориспільського і Броварського Антонія зачитати звернення Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Онуфрія до організаторів та учасників конференції.

У своєму слові до студентів Предстоятель Української Православної Церкви зауважив: «я прошу вас із усією відповідальністю поставитись до ваших наукових пошуків. Адже навичка академічних трудів прищеплює любов до книги, до постійного вдосконалення і самопізнання; комусь з вас це допоможе стати справжнім науковцем, а комусь — посприяє бути більш організованим як в духовному житті, так і в своєму церковному служінні».

Розмірковуючи про тему конференції, що присвячена питанням екклезіології, Блаженніший владика наголосив «Вчення про церковну єдність, про першість у Вселенській Церкві, про канонічний устрій Помісних Церков, про апостольську спадкоємність, про порядок прийняття до Церкви тих, хто від неї відпав — усі ці питання сьогодні активно обговорюються в церковному середовищі. Відповіді на ці питання мають бути сформульовані не тільки великими богословами, але й кожним студентом духовної школи, усяким православним християнином: усі без винятку мають сьогодні відповісти для себе на ці питання, щоб у майбутньому не піддатися спокусам».

Первосвятитель закликав майбутніх всіх віруючих людей, а особливо пастирів Церкви бути розсудливими та вірними Церкві Христовій. Зокрема, Його Блаженство наголосив, що віруючі у Христа Спасителя мають бути любомудрими і розсудливими, відрізняти істину від неправди. А істинний пастир, на думку Блаженнішого владики, — «це дороговказ, який своїм власним прикладом показує людям дорогу до вічного життя, до Царства Божого».

Наостанок Блаженніший владика закликав на усіх Боже благословення.

Далі, відповідно до порядку денного засідання, із доповіддю на тему: «Православне вчення про Церкву: сучасні виклики та пошуки відповідей» виступив митрополит Антоній.

У своїй доповіді владика зосередив увагу на вченні про першість у Вселенській Церкві. Так, зокрема, Високопреосвященніший владика зазначив, що розуміння першості у Вселенській Церкві вже багато століть є предметом богословської полеміки між Православною та Католицькою Церквами.

Розглядаючи та аналізуючи різні погляди на екклезіологічні питання, у тому числі й щодо першості у Вселенській Церкві, архіпастир наголосив: «коли ми говоримо про проблемні питання в сфері екклезіології, то це не є лише теоретичною дискусією. Питання екклезіології — це питання реального церковного життя. Вчення про Церкву втілюється в церковному устрої та в міжцерковних взаєминах. Тому розбіжності в сфері екклезіології не можуть не породжувати складних конфліктів. «Українська криза» чітко показала, що застосування на практиці «константинопольської моделі» тягне за собою важкі конфлікти між Помісними Церквами».

Далі владика зазначає, що сьогодні Світове Православ’я фактично балансує на межі розколу. Односторонні зусилля Помісних Церков не можуть подолати цю кризу. Цілком очевидно, що є життєво необхідним діалог між Помісними Церквами з метою досягти консенсусу з вказаних питань. Однак, цей консенсус має стати не плодом поступок у сфері віровчення, а результатом глибокого і відповідального вивчення святоотецької спадщини.

Наостанок, Його Високопреосвященство закликав: «На нас покладено величезну відповідальність. Ми маємо докласти максимум зусиль, щоб зберегти церковну єдність. Крім того, ми маємо чітко сформулювати вчення Православної Церкви з дискусійних питань. Будемо вірити, що нам вдасться виконати це непросте завдання».

Після доповіді митрополита Антонія, доповідь на тему: «Преподобний Никодим Святогорець і його думки про судові повноваження Константинопольського патріарха» виголосив ректор Київських духовних шкіл, професор єпископ Білогородський Сильвестр.

Владика ректор у своїй доповіді розглянув одне з проблемних екклезіологічних питань — вчення про право Константинопольського патріарха приймати апеляції від єпископів, священиків і дияконів, які знаходяться в юрисдикції інших Помісних Церков, і не згодні з винесеними проти них рішеннями церковних судів.

Для пошуку відповідей на це питання Преосвященніший владика звернувся до спадщини преподобного Никодима Святогорця, який залишив велику літературну спадщину, а його праці послужили духовному відродженню на Християнському Сході. Це відродження охопило і богослужіння, і чернече життя, і сферу канонічного права, і проповідництво.

Після ретельного аналізу тлумачень преподобного Никодима Святогорця у його відомій праці «Педаліон» на правила Вселенських і Помісних Соборів, на яких базується вчення Вселенського патріарха про прийняття апеляцій від кліриків інших Помісних Православних Церков, єпископ Сильвестр приходить до висновку, що в «Педаліоні» відкидається один з центральних пунктів сучасної доктрини про особливі права Константинопольського патріарха. «Преподобний Никодим принципово не визнає ні за ким з православних патріархів права приймати апеляції на судові рішення інших патріархів. Подавати апеляції проти рішення когось із патріархів можна лише до Вселенського Собору» — наголошує владика ректор. Тобто, на думку прп. Никодима, кожна автокефальна Церква має рівні права в сфері судочинства. Тому судові рішення, прийняті одним з патріархів, можуть бути переглянуті тільки соборними органами, в яких беруть участь представники всіх Помісних Церков.

На завершення, єпископ Сильвестр зазначає: «У сучасній полеміці між Помісними Церквами з питання першості у Вселенській Церкві голос преподобного Никодима Святогорця повинен прозвучати з усією силою. Його спадщина може стати однією з важливих основ для подолання тієї кризи, що охопила сьогодні світове Православ’я».

Після нагородження і завершення засідання конференція продовжила роботу на 9-ти секціях.

news.church.ua

© 2013–2014 Офіційний сайт Київської Митрополії Української Православної Церкви

Передрук матеріалів тільки за наявності посилання

Зворотній зв'язок info@mitropolia.kiev.ua